У трьох прикордонних областях стартували стратегічні марафони
Для громади правильно сформульована стратегія розвитку є документом, який визначає її майбутнє та допомагає вистояти в умовах невизначеності й війни. Крім того, наявність стратегії, її доступність для всіх зацікавлених осіб покращує сприйняття громади як місцевими мешканцями, так і потенційними інвесторами.
У відповідь на виклики сьогодення ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» розпочинає реалізацію масштабного проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях».
30 громад трьох прикордонних областей будуть працювати над розробкою комплексу стратегічних документів: профілю громади, стратегії розвитку та плану її реалізації, проведення стратегічної оцінки цих документів.
13 листопада понад 100 представників громад-учасниць долучилися до вступної конференції. Чернігівську область представили такі громади: Варвинська, Козелецька, Носівська, Талалаївська, Добрянська, Городнянська, Бахмацька, Ріпкинська, Ічнянська, Новобасанська.
Одним із викликів, який постає перед кожним учасником проєкту і органами місцевого самоврядування, є постійні повітряні тривоги та загроза обстрілів, саме тому важливо організовувати роботу в громадах з дотриманням безпекових питань. На цьому наголосив керівник компоненту «Посилення спроможності органів місцевого самоврядування» Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Олександр Волошинський. Але, на його думку, це не має вплинути на результат.
«Попри непрості часи і складні безпекові умови, кожна громада отримає свою стратегію розвитку і якість розроблених документів буде на високому рівні. А досвід роботи в сучасних умовах та створені проєктні документи стануть потужним ресурсом для майбутньої відбудови України. Це дасть можливість громадам залучати гроші міжнародних донорів для розвитку територій», — зазначив Олександр Волошинський.
З вітальним словом до учасників звернувся Сергій Лепявко, керівник ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень». Він наголосив на важливості проєкту для регіонів, які зазнали значних труднощів на початку повномасштабної війни росії проти України: частина одних територій була окупована, на них йшли інтенсивні бойові дії.
«Сьогодні, попри завершення інтенсивних військових операцій, громади, що межують з росією та білоруссю в цих регіонах, продовжують залишатися зонами війни. Чернігівщина, Сумщина та Харківщина щоденно стикаються з ризиками через близькість до кордону. Тут погіршується рівень життя населення, знижується економічна активність. Для органів місцевого самоврядування це виклики, які вимагають комплексних рішень. Організація та довгострокове планування є ключем для подолання цих викликів та їх наслідків», — підкреслив Сергій Лепявко.
Для створення успішної стратегії важливо залучати громадськість до робочих груп, адже необхідно врахувати потреби та бачення майбутнього всіх мешканців.
«Участь громадськості у стратегічному плануванні є запорукою розробки якісних документів, за якими громада житиме наступні роки. Партисипативний підхід формує довіру між владою і громадськістю, сприяє згуртованості та залученості мешканців. Відсутність взаємодії може призвести до прийняття неефективних та неінклюзивних рішень, а також до формалізації підходу і створення не робочого документу», — сказав керівник проєкту Микола Силенко.
Впродовж реалізації проєкту кожна громада посилить власну спроможність компетентно та відповідально проводити аналіз ресурсів, шукати можливості для вирішення проблемних питань, протистояти викликам та систематизувати свої дії. Адже розробка пакету стратегічних документів — це перший крок, далі необхідно працювати над реалізацією задуманого, проводити системний моніторинг та оцінку зробленого, щоб крок за кроком досягти поставлених цілей.
Катерина Стельмах
Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
